Інформаційний проєкт Місії USAID в Україні «Згуртовані_загартовані» розповідає про те, як українські волонтери знаходять креативні шляхи подолання викликів, що стали наслідком розв'язаної Росією війни – і цим творять міцнішу, стійкішу Україну. Слідкуйте за проєктом @USAIDUkraine #forged_together у Facebook, Instagram та Twitter.
Анна Рясна – волонтерка, громадська активістка, яка представляє ГО «Світло культури».
Анна народилася у місті Лисичанську, що на Луганщині. Волонтеркою вона стала у 2014 році, коли Росія розпочала свою аґресію проти України. У той час до Лисичанська приїхало багато переселенців з Луганська та Алчевська. Анна, яка тоді була директором міського палацу культури, зосередила свою працю на допомозі тим, кого аґресія з боку Росії змусила залишити власні домівки.
«Саме з цього моменту зародилося поняття допомагати», – каже вона.
Згодом, коли в Україну прийшла повномасштабна війна, Анні самій довелося стати переселенкою – з Лисичанська вона переїхала до Дніпра. Невдовзі їй почали телефонувати люди з Луганської області, які просили по допомогу, бо не могли знайти ліки, харчі та прихисток. Анна зібрала команду з мешканців Луганщини, об’єднаних спільними поглядами, і взялася до роботи. Спільно з Молодіжною радою Дніпра та Луганською обласною адміністрацією вони визначили майданчик, на якому розгорнули свою діяльність, і вже у березні 2022 року почали наповнювати 10-тонні вантажівки харчами, засобами гігієни та іншою допомогою для прифронтових громад.
За кілька місяців Анна стала координаторкою гуманітарних проєктів, що їх запроваджував на Луганщині благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез». Разом із центром волонтерської платформи «СпівДія» у Дніпрі (одним із мережі таких центрів по всій Україні, які працюють за підтримки USAID), Анна допомагала мешканцям Луганщини отримувати вантажі з допомогою, призначеною саме для них; при цьому наповнення кожної посилки визначали самі отримувачі, заповнюючи відповідну онлайн-анкету, де могли вказати, що саме їм потрібно.
Пізніше, за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні» Анна разом зі своєю командою започаткувала хаб для молодих мешканців Луганщини. Але справжнім випробуванням стало створення центру перебування переселенців.
«Це був справжній виклик, тому що жоден із нас раніше не займався такою справою», – згадує вона.
Луганська обласна державна адміністрація допомогла знайти приміщення та надала іншу необхідну підтримку. На сьогодні центр працює вже рік, забезпечуючи помешкання для понад 200 людей.
Це триповерховий будинок із галявиною для проведення різних заходів, відкритим кінотеатром і дитячим майданчиком. Всередині розташовано кімнати для проживання переселенців, а також міні-дитсадок, де вони можуть залишити своїх дітей протягом робочого дня. Всі щоденні клопоти – приготування їжі, піклування про дітей, прибирання, збір сміття тощо – беруть на себе самі мешканці, позмінно виконуючи ці завдання. У центрі також можна отримати цілодобову медичну та правову допомогу.
Анна зауважує, що цей проєкт отримав величезну підтримку від USAID, завдяки чому їй та її команді вдалося розширити діяльність центру. Початково він обіймав лише один поверх, де могли мешкати лише 40 осіб, а тепер має площу, де водночас можуть розміститися 200 переселенців. Сьогодні тут постійно проживають близько 160 людей, а решта місць зарезервовані для тих, хто перебуває у Дніпрі проїздом до інших міст і регіонів України.
Ми запитали Анну про її бачення майбутнього – як її власного, так і майбутнього її країни.
«Я хотіла б якомога швидше повернутися на Луганщину та долучитися до розвитку моєї рідної області», – відповідає вона.
«А що стосується цілої країни… ми повинні вкладатися не лише в матеріальне, ми повинні вкладатися в людей. У нас вже є певні напрацювання: гідність, повага до захисників. Ми не лише тільки боремося за цінності, плекаємо цінності, а ми розвиваємо цінності, і показуємо приклад, як ми довкола них єднаємося».
