Інформаційний проєкт Місії USAID в Україні «Згуртовані_загартовані» розповідає про те, як українські волонтери знаходять креативні шляхи подолання викликів, що стали наслідком розв'язаної Росією війни – і цим творять міцнішу, стійкішу Україну. Слідкуйте за проєктом @USAIDUkraine #forged_together у Facebook, Instagram та Twitter.
Щодня Сергій Соболєв і Володимир Сава допомагають українцям опинятися у безпеці.
Сергій, який у перші дні розв'язаної Росією повномасштабної війни разом із родиною переїхав зі Слов'янська до Дніпра, шукав нагоди допомогти іншим українцям, на житті яких позначилася війна.
«Саме тоді я вирішив стати волонтером», – пригадує він той час, коли опинився у Дніпрі. «Але як я міг допомогти, що я міг робити? Я розумів, що існує нагальна потреба в евакуації людей, і запропонував свою підтримку як водій».
Так Сергій активно долучився до роботи громадської організації Help People, яка отримує допомогу від USAID. У цьому громадському об’єднанні він спеціалізується на вивезенні людей з тих територій, які найтяжче потерпають від війни.
Мешканець Харкова Володимир також не міг залишатися осторонь.
«На те, щоб стати евакуаційним водієм, мене надихнуло бажання допомогти людям», – згадує він. «Від самого початку повномасштабного вторгнення я був у Харкові, і щодня власною автівкою вивозив людей з-під обстрілів».
Окрім евакуації, Володимир також доправляє гуманітарні вантажі та допомагає переселенцям знайти житло.
«Я не можу просто сидіти, коли моя країна живе у стані війни», – пояснює він. «А так я роблю принаймні якийсь внесок до нашої перемоги».
Сергій не вважає те, чим він займається, просто роботою,
«тому що у нас набагато більша місія. Ми маємо працювати з людьми, заспокоювати їх, підтримувати. Ми допомагаємо їм переносити речі, забираємо людей із підвалів, іноді під вогнем. Подекуди доводиться на руках нести людину з інвалідністю, намагатися комфортно розмістити її у машині, чи заспокоювати жінку, яка під час повітряного удару починає плакати. Ми – евакуаційні водії, це важлива робота».
Не варто і казати, що ця праця пов'язана зі значними психологічними навантаженнями. Дружина Сергія каже йому, що за цей час він почав сивіти. Але їхня робота має і позитивний бік – завдяки їй Сергій побачив, як українці об’єднуються, як вони піклуються одне про одного та безкоштовно пропонують свої таланти і свою працю на благо суспільства.
«Я переглянув своє ставлення до людей, а ще побачив і зрозумів, яка у нас прекрасна країна. Тепер я маю змогу побувати у багатьох місцях, де раніше жодного разу не був», – каже він.
Як і решта українців, Сергій і Володимир не лише долають щоденні виклики та негаразди воєнного часу, але й дивляться у майбутнє. На думку Сергія, після перемоги у війні найважливішим питанням стане боротьба з корупцією, яку він вважає тим чинником, що уможливив російську аґресію проти України. Він впевнений, що після подолання корупції настане час для відбудови, для відновлення українських міст і заможного життя українців.
У свою чергу, Володимир хоче бачити майбутнє, у якому Україна стане членом європейської сім'ї – хоча й усвідомлює, що це буде тривалий і складний процес. Втім, він згадує про ті виклики, які вже подолали українці.
«Після цього, – він має на увазі війну – ми зможемо впоратися з будь-якими труднощами».
